Коли ми з чоловіком виплатили кредит за нашу квартиру, я переїхала з дітьми до мами в село. Батьки чоловіка, коли дізналися про все, сказали, що я сама в усьому винна. Але я працювала на двох роботах, останні копійки відносила в банк. А зараз живу у мами в селі, і не знаю, що маю далі робити

 


Я народилася і виросла в селі, там і навчалася в дев’ятирічній школі. Після закінчення дев’ятого класу я поїхала в обласний центр і вступила в технікум. У той час я вчилася на другому курсі. Познайомилася я там з одним хлопцем, звали його Дмитро. Він навчався на курс мене старше, а точніше вже випускався з цього навчального закладу. Ми почали зустрічатися і вже через рік я дізналася, що чекаю дитину.

Його батьки сприйняли мене з великими труднощами, тільки через майбутнього онука. Вони розуміли, що Дмитро мене кохає і піде на все, щоб бути зі мною. Тим більше, він був єдиною дитиною в сім’ї, його завжди балували, і робили те, що він захоче і побажає.

Після весілля ми почали жити в нього вдома з його батьками. А вже через пів року у нас з Дмитром з’явився син, якого ми назвали Максим. Жили ми начебто дружно, свекруха ставилася до мене нормально, допомагала з дитиною. Технікум я не кинула, а продовжила вчитися. Максим, коли мене не було вдома, завжди залишався з бабусею і дідусем.

Через два роки я дізналася, що знову чекаю дитину. В призначений термін у нас з’явилася донька, назвали ми її Наталя. Ми з Дмитром вирішили жити окремо. На той час в нас були деякі заощадження, а частину нам дали його батьки і ми взяли в кредит квартиру. Його батьки нас довго відмовляли, але ми стояли на своєму. Купили трикімнатну квартиру, відзначили новосілля і життя здавалося для мене казкою. Коханий чоловік, улюблені діти, улюблена робота, кредит майже виплатили – що ще потрібно для повного щастя. Але ось настала чорна смуга.

Дмитро почав все більше часу присвячувати друзям.

До ночі сидів з ними в гаражі і повертався, самі розумієте в якому стані. Спочатку звільнили з роботи, потім він влаштувався на іншу, з якої через час теж вигнали, потім він взагалі перестав шукати роботу. Цілими днями сидів з такими ж друзями в гаражі. Почав виносити речі з дому, здав мої золоті сережки, позичав у всіх друзів і родичів, та й взагалі, почалося не життя, а справжнє пекло.

При цьому, його батьки в усьому звинувачували мене. Говорили, що це я у всьому винна. Постійно казали:

– У хорошої жінки, чоловік так себе не поводить, а тримається сім’ї, тож ти сама в усьому винна.

Що я тільки не робила, нічого не допомагало. А мені було боляче бачити як чоловік пропадає, бачити як на це дивляться діти і відвертаються від нього. Мені доводилося працювати на двох роботах, щоб платити кредит. Про одяг я взагалі мовчу, забула вже коли щось купувала собі, тільки дітям і саме необхідне.

У підсумку мені це все набридло, після виплати по кредиту, я забрала дітей і переїхала в село до своєї матері. Подала на розлучення і на розділ майна. Коли про це дізналася свекруха, вона приїхала до мене і влаштувала скандал. Вона говорила, що це я в усьому винна, що я хочу тепер привласнити квартиру. Вона кричала, що ніколи мені цього не дозволить. Коли я стала заперечувати і говорити, що Дмитро навіть не платить аліменти на дітей, не допомагає, що я одна все тягну, вона просто плюнула і пішла. Мені було дуже сумно. Виходить у всьому винна тільки я, я одна. Ми досі живемо у моєї мами і не знаємо що робити далі

Правда відкрилася в один прекрасний день. Коли я раніше прийшла додому і зазирнула у вікно, то з подивом виявила, що мій чоловік теж вдома. А він якраз мав бути на дуже важливій співбесіді. Заглянувши до кімнати, я побачила, що чоловік, який буквально п’ять хвилин тому повідомив по телефону, що сидить в приймальні, спокійно лежав на дивані в нашій вітальні. Я була неприємно здивована

 


Коли живеш з людиною, намагаєшся їй довіряти. Але деякі люди безсовісно користуються чужою наївністю. Так склалося і у мене, мій чоловік виявився не тим, за кого себе видавав. І з’ясувалося це зовсім випадково. Фірма, в якій працював мій чоловік, розпалася три роки тому. Його колеги відразу почали шукати нову роботу і невдовзі знайшли. Усі, крім мого чоловіка. Петро переглядав тисячі вакансій, майже щоранку йшов на співбесіди. А ввечері повертався – сумний.

Мені було дуже шкода Петра. Ну, не щастить бідному. Спеціаліст він хороший. Минулий начальник нахвалитися не міг. До кожного свята премії виписував. А тут йому не щастить.

Добре хоч я пристойно заробляю. На життя нам вистачає. Петра теж намагалася не обділяти. Ну, не повинен він у мене кожну копійку випрошувати. На чашку кави або проїзний. Щомісяця я на його рахунок переказую досить велику суму. У перший час чоловік намагався відмовлятися, говорив, що, мовляв, незручно. Але я все одно продовжувала фінансувати свого чоловіка.

Я хотіла, щоб чоловік був не тільки годувальником, а й щасливою людиною. Я навіть не заперечувала, коли ввечері після чергової співбесіди чоловік сідав дивитися телевізор. Гаразд, нехай відпочиває. А вдома я і сама можу прибрати. І посуд вимити.

Звичайно, Петро відчував себе винуватим. Він постійно називав себе невдахою. Твердив, що краще б мені було вийти заміж за чоловіка, більш успішного і перспективного. Як же мені боляче було це чути. Я втішала чоловіка, як вміла. Хоча іноді ставало і не по собі. Начебто дорослий чоловік, а поводиться, як дитина. Ну ніхто ж мене силою за нього заміж не тягнув.

Одним словом, я навіть уявити не могла, що мій вразливий і не дуже успішний Петро – насправді, весь час говорить мені неправду.

Одного разу я повернулася додому з роботи раніше. Але Петру нічого не сказала. Він якраз мав бути на дуже важливій співбесіді, ось я і вирішила влаштувати сюрприз: приготувати його улюблені страви.

Я підійшла до нашого будинку і з здивуванням відмітила, що вікна відкриті. Заглянувши до кімнати, я побачила, що чоловік, який буквально п’ять хвилин тому повідомив по телефону, що сидить в приймальні, спокійно лежав на дивані в нашій вітальні. Я була неприємно здивована. Але Петро викрутився. Почав розповідати, що йому стало зле і тому він вирішив повернутися додому. А мені не сказав тому, що не хотів хвилювати.

Я повірила, і знову понеслася низка нескінченних співбесід і провалів. Правда відкрилася в один прекрасний весняний день. Коли я прийшла додому, то з подивом виявила, що не можу потрапити до себе додому. Щось сталося з замком. Щоб не залишитися на ніч на вулиці, треба було терміново викликати майстра. Я вирішила піти в сусіднє кафе, де, як правило, завжди любив сидіти один наш сусід – майстер на всі руки.

Але коли я увійшла в кафе, то побачила там свого чоловіка, який за столом у галасливій компанії безтурботно проводив час. Виявляється, мій Петро навіть не думав шукати роботу. Всі ці роки, поки я тягла на собі нашу сім’ю, він гуляв по місту, просиджував куплені за мої гроші штани в барі, дивився фільми і спав. Звичайно, Петро знову намагався вибачитися. Але цього разу я вже не повірила жодному його слову.

Кілька місяців ми жили окремо, я сказала чоловікові, що ми знову зійдемося лише після того, як він знайде роботу. Повернувся Петро до мене через три місяці, і роботу теж знайшов. Ось так не було б щастя, та нещастя допомогло.

Пиріг “Зебра” – найпростіший та найсмачніший рецепт приготування


 
«Зебра» – це простий у приготуванні пиріг, всі інгредієнти доступні і є завжди на кухні кожної господині, а найголовніше, це те, що пиріг виходить в міру вологий, не сухий! Мої з’їдають його, не встигає і остигнути. Рекомендую і Вам зберегти та приготувати.

СПИСОК ПОТРІБНИХ ІНГРЕДІЄНТІВ:

  • Яйце – 3 шт
  • Цукор – 170 грам
  • Кефір – 300 мл (+ трішки молока або вершків)
  • Сода – 1 ч. л.
  • Рослинна олія – 150 мл
  • Ванілін
  • Борошно – 330-350 граам
  • Какао – 2 ст. л.

РЕЦЕПТ ПРИГОТУВАННЯ:

  1. Яйце з цукром збити віночком до розчинення цукру.
  2. У теплому кефірі погасити соду, влити в чашу.
  3. Додати олію, ванілін, просіяти борошно і все добре перемішати.
  4. Тісто розділити. У 1/4 частину тіста додати какао. Якщо шоколадне тісто вийде занадто густе, додайте трохи молока чи вершків.
  5. Форму змастити маслом або застелити пергаментом.
  6. Викласти тісто в центр по одній столовій ложці, чергуючи біле тісто з шоколадним.
  7. Випікати при t 170-180 до готовності. Готовність пирога перевірити дерев’яною паличкою.
  8. Прикрасити за бажанням: можна притрусити цукровою пудрою, або зробити шоколадну глазур і полити нею пиріг.

Колечко за 9 тисяч доларів: Королева виходить заміж втретє

 


Після гучного скандалу зі зрадою Наташа Корольова задумалася над тим, щоб зіграти третє у своєму житті весілля. Співачки подарували заручне кільце з рідким каменем танзанітом за $9 тис., але пропозицію зірка поки що не прийняла.

Сталася ця подія в первісному племені в Занзібарі, куди артистка вирушила, щоб перевірити себе та відволіктися від чуток навколо свого особистого життя. Проте чоловік виконавиці “Жовтих тюльпанів” Сергій Глушко не побажав залишати кохану наодинці з природою та пішов за нею.

Саме Тарзан і вирішив зробити повторну пропозицію дружині, навіщо дістав рідке кільце. Вчинок танцівника у програмі “Плем’я” виявився для Корольової несподіванкою, проте поспішати із заповітним “Так” вона не стала. Спочатку зірка має отримати благословення вождя племені.

“Повід омила но ві ш0к уючi да ні”: дівч ина, яку важ ко пор анuв Ряб чук вже при йшла до тя ми і хо че розп овісти про…


 
Жанна Шарова, яку 27 січня поранив нацгвардієць Артем Рябчук, опритомніла у реанімації. Серед усіх постраждалих дівчина була у найважчому стані.

22-piчнa Жaннa Шapoвa, якa пocтpaждaлa пiд чac cтpiлянини у Днiпpi, пepeбувaє у тяжкoму cтaнi. Сoлдaт cтpoкoвoї cлужби Аpтeмiй Рябчук виcтpiлив у нeї тpичi впpитул.

Нapaзi мeдики бopютьcя зa її життя. Пpo цe poзпoвiв гoлoвний лiкap лiкapнi Мeчникoвa Сepгiй Рижeнкo нa бpифiнгу в чeтвep.

Вiн зaзнaчив, щo oднa з куль влучилa Жaннi в живiт бiля пупкa тa пpoшилa її нacкpiзь, внacлiдoк чoгo у дiвчини злaмaнo xpeбeць тa пoшкoджeнo кишкiвник.

Шapoвa втpaтилa дужe бaгaтo кpoвi, у чepeвнiй пopoжнинi пocтpaждaлoї близькo 3 лiтpiв кpoвi. Кpiм тoгo, щe двi кулi влучили в кoлiнo тa плeчe Жaнни.

Дiвчинa пepeд тим, як знeпpитoмнiти, вcтиглa poзпoвicти без перебільшення шокуючі дані і подробиці того страшного дня.

Лiкapi вжe пpoвeли їй oпepaцiю, aлe її cтaн вce oднo зaлишaєтьcя кpитичним. Зa cлoвaми Рижeнкa, зaпoвнити тaкi кpoвoтeчi дocить cклaднo. У п’ятницю для нeї здaвaтимуть кpoв пoлiцeйcькi

Тим чacoм ужe poзпoчaвcя збip кoштiв для дoпoмoги Жaннi Шapoвiй.

Уci нeбaйдужi мoжуть пepepaxувaти гpoшi нa нoмep кapтки: 5167 8032 3237 5241 (Шapoвa Нeллa, мaти пocтpaждaлoї дiвчини).

В обласній лікарні імені Мечникова розповіли, що стан Шарової дає підстави для оптимізму. Водночас з прогнозами медики наразі обережні.

Шарова – підключена до апарату ШВЛ. Дівчині вже краще. Їй перелили 4,5 літра крові.

Гендиректор обласної лікарні імені Мечникова Сергій Риженко заявив, що медики роблять усе можливе, аби дівчина одужала.

Вона відкриває очі, хоче розмовляти. Трубка вентиляційна поки заважає. Вона на апараті, але ми маємо стабілізацію,
– заявив Риженко.

“Серце стискається від сліз матері, яка поруч. Ми відкриваємо ворота страждань молодої дівчини, на яку другу добу чекає Вова, її молодий чоловік, який не представляє життя по-іншому”, – підсумував Риженко.

Шарова втратила понад 3 літри крові
Рябчук тричі вистрілив у молоду військову. Влучив у коліно, плече та у живіт. Дівчина втратила понад 3 три літри крові.
Риженко розповідав, що дівчині зробили операцію. Ще у четвер, 27 січня, гендиректор лікарні зауважив: “якщо вона виживе, то це буде ще один подвиг у лікарні імені Мечникова”.
За словами Риженка, дівчина опритомніла та не могла згадати, що сталося. Але їм навіть вдалося декілька хвилин поговорити.


Мені 44 роки, і я живу одна. Я вагітна. Що мені робити далі, я не знаю

 


Мені сорок чотири роки, і я живу сама. У мене двоє дорослих дітей, які давно живуть окремо та мають власні сім’ї. З чоловіком ми розлучилися після двадцяти років шлюбу. Одного разу ми просто вирішили, що заважаємо один одному жити і роз’їхалися. Це було тихо і мирно, без образ і без істерик. Діти намагаються відвідувати мене якнайчастіше, але це не допомагає мені позбутися страшного почуття самотності.

Нещодавно у моєму житті з’явився новий чоловік, і я цьому дуже зраділа. Я відразу довірилася йому і поринула у вир з головою. Це вже пізніше я зрозуміла, що зробила найбільшу помилку у своєму житті, але вже було пізно. Я вагітна. Що робити далі я не знаю. Зробити аборт я не наважуюсь, адже вбити свою дитину власноруч — це злочин. Однак народжувати в моєму віці страшно і небезпечно. Причому є ризик для здоров’я та життя не тільки моєї, а й для дитини. З батьком моєї ненародженої дитини я перестала спілкуватися. Точніше це він перестав спілкуватися зі мною, коли я розповіла йому про все.

Я розумію, що пізня вагітність має чимало протипоказань та небезпек, але я так хочу цю дитину! Я подарую йому життя, а він мені новий сенс. Я ж ніколи не буду самотньою. Так, я все життя буду для нього «старою» мамою, але він житиме і це найголовніше. Я робитиму все, що від мене залежить, щоб дати йому гідне життя і шлях до дорослого світу.

Зараз мене найбільше лякає візит до лікаря. Я боюся, що він почне мене відмовляти від вагітності або взагалі осоромить, коли дізнається, що я у 44 роки я залетіла від малознайомого чоловіка. А ще я не знаю, як про свою вагітність розповісти дочці із сином. Як вони відреагують на таку звістку? Що скажуть? Підтримають мене чи засудять? Мене переповнюють змішані почуття. З одного боку, я рада, бо тепер з’явився шанс позбутися самотності.

З іншого, не знаю, чи можу я дати своїй дитині гідне життя. Материнське кохання та опіка – це добре, але крім цього потрібно мати певні матеріальні блага, яких у мене немає… А ще я дуже боюся, що моя пізня вагітність може зашкодити моїй дитині і дитина може народитися з вродженими вадами або мати якісь відхилення. Кілька днів тому я зібралася з думками і наважилася зателефонувати дочці. Вона відреагувала на таку новину спокійно. Дочка порадила мені зробити все-таки аборт. Вона знайшла потрібні аргументи, і я не можу з нею не погодитись. Народжувати у моєму віці дійсно небезпечно і дуже безвідповідально, враховуючи те, що я не маю міцного здоров’я та впевненості у завтрашньому дні.

Подруга завжди просить приготувати цей торт до її приїзду! Ділюсь простим рецептом

 


Це дуже смачний торт, який полюбили мої рідні та друзі. Виходить дуже смачний, ніжний, у міру солодкий, із приємною кислинкою, він просто підкорив нас! А головне, що готується дуже просто та швидко.

Нам знадобиться:

  • Яйця – 6 шт.
  • Цукор – 200 г
  • Какао – 3 ст.л.
  • Борошно – 200 г
  • Сода – 1 ч.л.
  • Оцет – 1 ст.л. (погасити соду)

Для крему:

  • Сметана – 700г (25%)
  • Цукор – 1,5 ст. л.
  • Шоколад – 100г (розтопити та полити зверху)

Покроковий рецепт приготування:

Ну що ж давайте приступимо до приготування.

Насамперед приготуємо тісто. Для цього в підготовлену миску вбиваємо яйця, додаємо цукор і збиваємо за допомогою міксера, до пишності.

Далі поступово вводимо борошно, акуратно перемішуючи лопаткою знизу догори.

Відміряємо потрібну кількість какао і також перемішуємо лопаткою.

Далі змішуємо соду з оцтом, додаємо в тісто та акуратно все перемішуємо. Тісто для нашого майбутнього тортика готове.

За допомогою чайної ложки викладаємо тісто на лист, застелений пергаментним папером, на відстані один від одного, так як коржики збільшаться у розмірі при випіканні.

Підготовлений лист відправляємо в духовку, розігріту до 180 ° на 8-10 хвилин.

Готові коржики виймаємо з духовки.

Акуратно перекладаємо в миску та викладаємо на лист нову партію. Так випікаємо всі коржики.

А тепер підготуємо крем. Для цього змішуємо сметану з цукром і збиваємо до пишності міксером. На це йде приблизно 5-7 хвилин.

Далі обмочуємо кожен коржик у крем і викладаємо на тарілку шарами. Я цього разу вирішила зробити прямокутний тортик, але можна робити круглий.

Далі прикрашаємо тортик за власним бажанням. Сьогодні я просто полила розтопленим шоколадом. Можна також посипати кокосовою стружкою, виходить також дуже смачно!

Отакий гарний, швидкий, а головне дуже смачний тортик у нас вийшов.

За бажанням можна додавати в торт будь-які фрукти.